ІНОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ

          Ірина Долібська, учитель історії та правознавства загальноосвітньої

          школи І-ІІІ ступенів с. Могильне.

Анотація.   Суспільство «епохи інформації» вимагає від людини перш за все уміння мислити, застосовувати знання в різних обставинах, бути комунікабельним. Саме цій меті слугують переваги нетрадиційних уроків, де створений позитивний емоційний настрій, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. Стаття надає можливість познайомитися з інноваційними методами та прийомами, які позитивно впливають на засвоєння навчального матеріалу.

       Нестандартні уроки, які залучають підлітка до розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до події. А.Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках [1].

        З метою активізації роботи учнів елементами уроків є театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, подорожі, аукціони, прес-конференції. Такі форми навчання дають можливість учням покращити процес засвоєння знань; формувати власну думку, аргументувати; аргументувати та моделювати різні ситуації; прислухатися до порад; засвоїти правила поведінки у навчальних групах і парах; уникати конфліктів, находити компромісне рішення; формувати і демонструвати навички самостійної роботи; розвивати і застосовувати творчі здібності.

        Плануючи урок потрібно підбирати такі завдання, щоб учень мав можливість самостійного пошуку у отримані знань, у розв’язані проблемних питань. Важливо моделювати такі навчальні ситуації, які формують у школяра уміння та навички класифікувати та узагальнювати матеріал, зіставляти та проводити аналогії, робити висновки, давати оцінки історичним подіям у співпраці з учителем, що сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці,  створює доброзичливу атмосферу.

        Сучасний учень – це особистість не з енциклопедичною пам’яттю , а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове. У нього  виникає потреба пізнання та самостійної дії. Він творчо мислить, аналізуючи ситуацію. Його необхідно направити на правильний шлях, відкоригувати його дії, але не вирішувати за нього. «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», - ця думка В.Сухомлинського є актуальною і в наш час[2]. Залучається до навчального процесу в такий спосіб як активний, так і пасивний учень. Вчитель бере на себе організаційну функцію, а виконавчу залишає учням.

         Контингент учнів у класах різний, і тому проведення одного і того ж уроку в паралельних класах змушує добре готуватися та підбирати завдання різні за рівнем складності. Учнівські колективи можна умовно поділити на три групи: сильна, середня, слабка. Відповідно до цього на вивчення, закріплення, узагальнення та систематизацію матеріалу використовуються різні методи, прийоми, підбираються завдання, враховуючи можливості учнів. Такий підхід дає можливість більше поспілкуватися з учнями, які підготувалися до уроку, але і не залишити без дії та уваги іншу частину класу. Гаслом до нетрадиційних уроків стали слова О.Пометун: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром»[5].

         Наступним кроком є формування в учнів уміння працювати з підручником, зокрема, щоб було цікавіше і учні бачили свій результат, створюють робочі сторінки, які використовують на закріплення матеріалу: «робоча сторінка» об’єднує в собі різні за складністю завдання; тести, робота з поняттями та датами, схеми, історичні карти. Наступною сходинкою є створення піктограм та графіків. Цей вид роботи виконують учні 9-11 класів, аналізуючи таким чином економічний, політичний, соціальний розвиток чи занепад в державі. Це дає можливість учням самореалізуватися, довести свою думку. Доведення та обґрунтування власних думок також можливе під час гри «Я так думаю», «Займи позицію», де учні свої думки аргументують, підтверджують  історичними фактами та подіями.

       Використовуємо й елементи з  ТРВЗ-педагогіки (теорія розв’язування винахідницьких задач). Уперше такою теорією зацікавився Г.С.Альтшуллер в 1946 році і вирішив створити те, чого до нього не було. ТРВЗ-педагогіка дала свої результати: з раннього дитинства дитину можна навчити системно думати, творчо підходити до розв’язання задач, написання казок, оповідань. Якщо дитина оволоділа основними операціями ТРВЗ, то вона себе комфортно почуває в будь-якому колективі, характеризується високою пізнавальною активністю. На цьому етапі дуже важливо, щоб дитина не втратила інтерес, тому потрібно дотримуватися таких принципів:

·        Свобода вибору – відповідальність за свій вибір.

·        Відкритість – рішення відкритих задач, які не мають єдиної відповіді.

·        Діяльність – «учень, що напханий знанням, але не вміє їх використовувати, нагадує фаршировану рибу, яка не  здатна плавати», - так казав академік О.Л. Мінц. Тому учень повинен здобувати знання та вміти їх застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати.

·        Зворотній зв'язок – учень-учитель,  рівень засвоєння матеріалу [3].

                 Якщо учитель все це побачив у своєму учневі, то можна застосовувати метод «Системно-функціонального аналізу». Його доречно використовувати для закріплення та узагальнення знань та вмінь учнів. Сьогодні багато уваги приділяється історичним портретам. Для повної характеристики історичних персоналій найпершим помічником може стати система СФА, яка чітко ставить невидимі запитання і цим допомагає учневі у відповіді.

            Історичні поняття та терміни – це один із складних видів роботи для учня. Щоб дитина із задоволенням вивчала і знайомилася з такою необхідною для історичної науки термінологією використаємо прийом «Шифрувальник», «Пароль». Де учні в невимушеній обстановці з цікавістю отримують інформацію.

          Велику роль у формуванні світогляду учнів  відіграє дослідницька робота. Це дуже кропітка, але цікава справа. Разом з учнями дослідили і проаналізували три теми з історичного минулого рідного краю. Ця робота розвиває спеціальні вміння та навички, стимулює пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з першоджерелами [6].

          Отже, широке використання інноваційних методик спонукає учнів до самостійної праці, до творчого мислення.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.     Педагогічна академія пані Софії. Нестандартні форми уроків. Міні-журнал.-Харків: ВГ «Основа», 2006.-С.4.

2.     Нетрадиційні уроки. Історія. Навчальний посібник. -   Харків:ПП «Торсінг плюс»,2007.

3.     Телячу В., Лесіна О. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі. – Харків:ВГ «Основа»,2007. – С.18-19.

4.     Нестандартні уроки з історії. Методичний посібник. – Тернопіль: Мандрівець.2002.

5.     Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник.-К.: Вид-во А.С.К.,2004.-С.13-14.

6.     Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.- Харків: ВГ «Основа»,2003.- С.5.