РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ ПЕДАГОГА-ВИХОВАТЕЛЯ ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

 У статі розглянуто  поняття «креативність» , а також використання андрагогічних підходів з розвиток креативності класного керівника та вихователя у загальноосвітньому  навчальному закладі, що виступає важливим чинником у процесі педагогічного зростання та формуванні творчих здібностей дітей. Зокрема, наводяться приклади застосування вправ на розвиток креативності.

In sex a concept "creativity", and also use of андрагогічнихapproaches is considered from development of creativity ofclass leader and educator in general educationalestablishment that comes forward as an important factor inthe process of pedagogical increase and forming of creativecapabilities of children. In particular, examples of applicationof exercises are made on development of creativity.

Ключові слова: творчий потенціал, розвиток, творчість, активна діяльність, педагогічна майстерність, креативність, класний керівник.

Keywords:creative potential, development, work, active activity,pedagogical mastery, creativity, class leader.

                                          «… немає людей більш допитливих, невгамовних,                     одержимих думками про творчість, як учителі.

                                                              Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки  

                                                     і   мистецтва, за своїми компонентами

                                                                           передбачає творчість».  В. Сухомлинський

                                                              

Постановка проблеми

  Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм, методів духовного становлення особистості на основі гуматизації  життєдіяльності учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності.  Головною метою виховання  особистості  є підготовка  учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадянського діяча, сім’янина , товариша [1].  При вирішенні цих завдань особлива роль належить школі,  де закладається фундамент підготовки до життя, забезпечується інтелектуальне,  духовне й фізичне становлення особистості,  формується цілісне світосприймання і світовідчуття. Тому сучасне суспільство та сучасна школа потребують педагогів, здатних вирішувати проблеми навчання та виховання дітей з різних питань на рівні характеристик сучасного суспільства [2, ст.  575].                    Для того, щоб дитина змогла виразити себе, реалізуючи свої генетично обумовленні задатки і поривання, необхідні відповідні умови та сприятливі можливості. Саме класний керівник покликаний зосередити в своїх руках усі нитки, що ведуть до ствердження таких умов кожної дитини. У зв’язку з цим підвищується значущість виховної діяльності класного керівника у системі загальної середньої освіти, а разом із нею зростає роль  у створенні умов для оновлення знань і вмінь педагогів та реалізації потреби в особистісному і професійному вдосконаленні.                                                                                                                  

        Один із головних напрямів гуманізації освіти є спрямування на формування педагога нової формації: дослідника, лідера, креативної особистості. Звідси найважливішим завданням освітніх систем є виявлення та реалізація креативного потенціалу педагога. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року акцентується увага на навчання впродовж життя, важливості розвитку професійної культури та організації самовдосконалення, реалізації креативного потенціалу [3,с.5].                                Одним із сучасних напрямів формування особистості дитини є креативний підхід. Дослідженням творчого потенціалу особистості займаються відомі вчені, такі як: Г.Айзенк, А.Алейніков, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші. На їх переконання, креативність – це психологічна основа, механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації у різних видах життєдіяльності. Важливе місце діяльності педагога-вихователя, класного керівника відведено у роботах В.О. Сухомлинського .

Метою написання статті є спроба визначити основні характерні риси креативності педагогів-вихователів  та  організація методичної роботу загальноосвітнього закладу  щодо впровадження у навчальний процес принципів андрагогіки .

Виклад основного матеріалу.  Вимогою сьогодення є формування покоління вчителів нової генерації, здатних до навчання  та виховання креативних дітей. Тільки креативний педагог-вихователь спроможний креативно підходити до навчання та виховання сучасних учнів, формування їх креативних здібностей.….   В. Сухомлинський вказував, що робота вчителя -  це творчість, а небуденне заштовхування у дітей готових знань. Тому покликання педагога та вихователя у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, формуванні творчої особистості. Умовою реалізіції такого підходу  є креативність педагога-вихователя.                                                                                                                             Креативність - творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення. Креативність - здатність людини творити незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати  проблемні ситуації [4].

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання,  що проникає в характер, неможливе. В. Сухомлинський стверджквав, що важливо, щоб поруч з дітьми був вихователь – яскрава особистість У праці «Методика виховання колективу» він писав:«-Пам‘ятайте, що з тієї миті, як у юній душі пробуджується перше наслідування вас, бажання бути схожим на вас, кожне ваше слово набуває для вашого вихованця особливої ваги, кожна ваша думка стає думкою вашого вихованця». .

  Важливою передумовою розв’язання зазначеної проблеми є формування

вихователем  власної креативності. Основні умови перетворення діяльності класних керівників  у креативну: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об’єкт і суб’єкт виховання); усвідомлення власної креативної індивідуальності. [5]

Джордж Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:

- здатність до знаходження і постановки проблеми;

- здатність до генерування великої кількості ідей;

- гнучкість – здатність до продумування різноманітних ідей;

- оригінальність – здатність відповідати на стимули нестандартно;

- здатність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;

- здатність розв'язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу. [6].

  Основними ознаками креативної особистості є: інтелект, знання та досвід;

широта кругозору; самостійність і сміливість мислення; здатність до

критичного оцінювання попереднього досвіду і навколишньої дійсності;

діалектичний світогляд; індивідуальність, оригінальність і незалежність у

прийнятті рішень; альтернативність; здатність фантазувати; широке

використання наукового підходу в практичній діяльності.…

  Переважна більшість педагогів усвідомлюють важливість тези, що людина навчається протягом усього життя.  Давня мудрість  твертить «Хто стоїть на місці, той відстає А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя-вихователя.

  Педагогічний колектив загальноосвітньої школи І-ІІІступенів с. Могильне працює над педагогічною проблемою «Розвиток творчої особистості», тому структура, форми, зміст методичної роботи  спрямовуються  на поглибення професійної компетентності кожного педагогічного працівника, ознайомлення із науковими досягненнями, оволодіння новими технологіями, методами навчання та виховання, які безпосередньо впливають на розвиток та самовдосконалення . Наша робота спрямована на створення сучасного творчого інноваційного, креативного середовища. Тому при планувані методичної роботи з класними керівниками ми  враховуємо:

-рівень професійної компетентності  педагога-вихователя (класного керівника);                                                                                                                   -запити і потреби кожного педагогічного працівника;                                                    -мотивацію до самоосвітньої діяльності;                                                                                        -здатність до саморозвитку.

   За результатами опрацювань наукових статей із даної тематики проведено засідання класних керівників: «Креативність , як інноваційний підхід у вихованні нового покоління»,  «Нові підходи до організації діяльності класного керівника», «Ефективні шляхи розвитку творчої особистості через засобами інформаційно-комунікативних технологій», «Виховний потенціал учнівського самоврядування»,  «Моделювання дослідницької діяльності учнів», «Новітні підходи до організації колективної творчої діяльності». Під час засідань слухачі отримують знання з методології виховання, основних положень нормативних документів, вимог до планування роботи класного керівника, сучасних підходів до діагностування у виховній роботі. Також формуються вміння визначати цілі та сучасний зміст виховання, здійснювати планування роботи класного керівника, визначати структуру циклу управлінської діяльності класного керівника, використовувати інноваційні форми та методи у виховній діяльності, організовувати  креативне середовище в класних колективах та цілком у школі.

   Особлива увага приділяється молодим спеціалістам, які працюють класними керівниками та вихователями до них призначаються педагоги-наставники . Надається допомога в консультуванні проведенні позакласних заходів, більше уваги приділяється виробленню навичок роботи з батьками, вивченню особистості дитини, роботі з розвитку творших здібностей, вивченню й упровадження нових технологій у виховний процес тощо. Молоді спеціалісти більш активніше залучаються до медотичної, громадської роботи,беруть участь у семінарах-практикумах, що дає можливість , спрямована на розвиток їх творчих здібностей, підвищення рівня професійної майстерності шляхом упровадження нових ідей та підходів.

   У співпраці із соціально-психологічною службою школи та заступником директора з навчально-виховної роботи  активно проводяться різноманітні формах роботи з класними керівниками: ділові ігри «Збудуємо школу майбутнього», метод «мозкового штурму», дискусії, обговорення конкретних випадків, критичний аналіз, діагностики. Вважаємо, що найбільш ефективною формою  андрологічного підходу у розвитку креативності класних керівників  є тренінг. Учасники  тренінгу можуть не лише поповнити знання, а й відпрацювати певні уміння і навички, проявити креативність у вирішенні певних завдань. Цікавою є вправи на розвиток креативності:

«Моє бачення творчого класного керівника, вихователя».  Мета вправи визначити якості, що характерезують креативність класного керівника.

Вправа  «Слово — слово».  Мета вправи розвиток образного мислення. Гру починають із того, що хтось зага­дує іменник. Наступний учасник має придумати речення, у якому є загаданий іменник. Остан­нє слово (іменник) у цьому реченні є основою для складання речення наступним учасником. Заборонено вживати слова, які вже звучали. Наприклад:  Яка пташка, така й пісня.  З пісні не викинути слів. Слово — наймогутніша зброя. Добра зброя — у доброго козака. Козак — частина великого українського народу. Народ сильний своєю єдністю. Єдність людей — безцінна сила. Найбільша сила — це любов і краса.

Вправа «Мої асоціації». Використовується щоб з'ясувати асоціації до поняття «творча особистість» , назвати риси характеру притаманні творчим людям та провести паралель із власними рисами характеру. Вправа «Інше призначення предмету» дає можливість усвідомити бар'єри  креативності. Кожен  предмет має своє пряме призначення. Наприклад, молотом – забивати цвяхи. Але часто ми використовуємо предмети не за призначенням. Наприклад: молотком можна притримати папери на столі; використати як якір під час будівельних робіт;  як ручка для важкої сумки. Завдання вправи  назвати нестандартний спосіб використання даного предмета. Предмети: кулькова ручка, чашка, указка, газета, ложка, книжка.

      Більшість методів роботи з класними керівниками передбачають роботу з використанням інформаційних технологій, різних видів мультимедійних ресурсів  які сьогодні створюють прекрасну можливість для універсальності освітнього процесу протягом усього життя завдяки гнучкості та адаптації до індивідуальних потреб особистості.

  Усі форми методичної роботи, тематика занять психолого – педагогічних тренінгів, педагогічних читань, сприяють підвищенню педагогічної майстерності, розвитку  креативності педагогічних працівників. 

 Висновок. Андрагогічний підхід до навчання дорослих у системі роботи начального закладу забезпечує мотивацію  розвитку креативності та  творчої активності класних керівників, самовдосконалення, що сприяє розвитку професіоналізму. Креативність є необхідною складовою  педагога-вихователя  для педагогічного зростання та виховання дітей. Розвиваючи креативність у собі ми розвиваємо її в наших вихованцях. Формуючи нове покоління креативно мислячий, творчо діючих  особистостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в навчальних закладах на 2016-2017н.р.-1с.

2. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навч. посіб. /

В.В. Рибалка – Одеса: Бакаєв В.В., 2009. - 575 с.

3. Стратегія розвитку системи освіти України на період до 2021 року [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://osvita/ mon.strategiya

4.  Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд; пер. с англ.Э.А. Голубевой // Психология мышления [зб. / ред. А.М. Матюшкин]. - М.:Прогресс, 1965. - С. 443-456.

5. Павленко  В.В.. Креативність учителя як чинник розвитку педагогічної творчості:збірник матеріалів  Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції  -.Кіровоград: КОІППО, 2015

6. Психологія.  Креативність, або творчі здібності [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://studme.com.ua/106112075639/psihologiya/kreativnost_ili_tvorcheskie_sposobnosti.htm

    Відомості про автора:

Тищук Раїса  Вікторівна, педагог-організатор загальноосвітньої школи І-ІІІступенів с. Могильне Гайворонської районної  Кіровоградської області